Історія однієї речі: джинси

Хочеш купити джинси, але просто розбігаються очі серед усіляких назв, варіантів та моделей? Тру сторі, бро, з нами було так само, поки ми не почали досліджувати історію речей (що й тобі радимо зробити). Але якщо ти не хочеш далеко ходити й шукати купу літератури на цю тему – лови короткий гайд про те, як, де, чому з’явились ці штані, чому вони виглядають саме так й які види можна натягнути на свою дупцю зараз.

Як, де та хто вперше створив джинси

Історія такої речі, як джинсові штани, не дуже ізі, а тому ми розбили її на кілька окремих історичних ланок, аби детально тобі пояснити усе на пальцях. Нумо, гоу поринемо у нову для себе інфу й дізнаємось, як з базових речей штани змогли стати культовим символом Америки.

Від 16 до 19 століття

Йшло 16-те, буремне століття. Про джинси тоді ще ніхто й не чув, але вже тоді у місті Генуя розробили тканину, яку можна вважати пра-прародичкою сучасного деніму. Дехто навіть каже (але без пруфів, звісно), що термін «jeans» з’явився саме тоді, бо так назвали тканину, яка містила у собі бавовну, льон та шерсть, а ще мала діагональне (нічого не нагадує?) плетіння. Винахідливі французи назвали тканину «жан фустьян» й почали клєпати з неї робу для матросів та інших робітників, бо вона була дуже стійка до зносу. У наступному, 17-му столітті було цікавіше. Модні джинси ще не з’явились, офкос, але нову тканину винайшли. Це була саржа, яка отримала назву «серж де нім», розумієш, до чого все йде? У 18-ому столітті британці крокують ще далі й роблять тканину під назвою «денім», яка складається виключно з натуральної бавовни, проте почекай вистрибувати зі штанів, бо вона все ще досить далека від сучасного значення слова.

Ми не будемо тягнути кота за Фаберже та агрити тебе, й просто скажемо, що перші сині джинси, а точніше те, що було на них схоже, зробили десь на межі 18 і 19 століття. У місті Генуя почали робити перші штани з міцної тканини, які мали назву «блю де дженс». Розробляли їх для військових, які на той момент перебували на території значної частини сучасної Італії. А ось сучасний варік деніму починають робити в Америці десь у 1831 році. При цьому він має більшу схожість з тим, що ми носимо зараз, ніж усі попередні варіанти. Приблизно тоді ж в Америці починається бум: люди хочуть флексити й носити зручні штани з грубої тканини, які б не треба було міняти кожні кілька місяців. Першими їх, як водиться, почали носити робітники, але не надовго.

Ти можеш спитати, а де ж, власне, Леві Стросс, якого вважають розробником чоловічих джинсів? Почекай розводити флеймові суперечки, бо ми вже готові тобі про нього розповісти. Сорок років потому, з моменту винайдення американського деніму, Леві разом з помічником, Джейкобом Девісом, патентує власну розробку – штани з міцної тканини та заклепками, фактично – сучасний аналог джинсів. Для свого виробу вони обрали саме денім. Бо, камон, просто не було інших нормальних варіків, а також фарбували їх за допомогою фарбника, який купували у компанії Amoskeag, яка винайшла колір індиго, що отримав популярність лише на штанях від Стросса.

А далі несеться справжня революція: джинси жіночі, перші комбінезони для роботи, а потім – хоба, і робота Леві Стросса припиняється. WTF? Чекай, зараз пояснимо. Річ у тім, що патент потрібно продовжувати, аби мати право робити щось по ньому. Леві про це або забув, або просто забив, а тому у 1892 році, на піку популярності штанів, він втрачає право одноосібно виробляти їх, й цю річ починають робити й інші. Так у Levi`s з’явились енемісти та конкуренти – Lee та Wrangler. Трохи пізніше, десь у 1897-му році, коли власники компанії Amoskeag прохавали, що джинси набувають все більшої популярності, вони розширили виробництво фарбників у кольорі індиго, виробляючи їх на комерційній основі. Під кінець 19 століття джинси стали досить актуальними для фермерів, ковбоїв, шахтарів, людей, які працювали руками тощо. А ще стандартно сині джинси того часу відрізнялись від сучасних: вони мали лише одну кишеню ззаду, ніяких петельок для ременя, мали ґудзики для підтяжок й збільшену кількість заклепок.

20 століття та сьогодення

Сорі за таку довгу історичну ремарку, але тепер ми готові розповісти, що ж було далі, у 20-му столітті. Ну, якщо чесно, то після винайдення джинсових штанів, почалась їх безпосередня модернізація та апгрейд. Перше, що змінилось – штани отримали другу задню кишеню, аби людям стало зручніше носити якісь дрібнички. Ще одна важлива деталь – заміна натурального барвника на синтетичний. Особливо нічого не змінилось, бо колір лишився таким самим, проте штани стали дешевшими, а значить – ближчими до покупця, сінк ебаут іт.

А от петельки для ременя з’явились лише у 1922 році, коли підтяжки перестали вважатись вершиною сексуальності (омг, нарешті). Ще через три роки Lee зробили революцію: замість заклепок вони використали міцніші шви, які допомогли не дряпати поверхню меблів або сідла. Трохи пізніше у компанії почухали голову, й почали робити джинси прямого крою, які мали блискавку, а не болти, що також торкнулось комбінезонів. У тридцятих роках вже можна було купити джинси жіночі, бо саме тоді Levi`s почали працювати й на жіночу аудиторію, яка до того носила чоловічі моделі. Друга світова війна принесла овердофіга змін у таку просту, здавалося б, річ. По-перше, зник ремінець на задній частині, який допомагав підтягувати пояс для комфорту. Зникла і заклепка в області ширинки, а ще – з усіх маленьких кишень, аби можна було робити більше моделей, економлячи при цьому ресурси. Й лише у 50-х роках джинси почали називати саме джинсами. Передчуваючи твоє питання, шеримо інформацію: до цього звали їх «waist overalls», тобто буквально комбінезон, який досягав талії.

Чому джинси блакитні: розкриваємо таємницю

Фанфакт: спочатку купити чоловічі джинси можна було лише у двох кольорах – синьому та коричневому. При цьому коричневий був дуже популярним, бо, типу, це зручно, універсальний колір, який можна додати до гардероба, а ще – поратись на ранчо й займатись своїми справами. Але потім, з появою синтетичного індіго, все змінилось, бо синій колір став дешевшим, а ще змінились особливості фарбування. Бо на фабриці їх фарбували не повністю, а лише поперечні волокна. Ідея була топчик, бо мала дуже цікавий наслідок: у результаті прання фарба вимивалась не одразу, а з часом, що дозволяло штанам змінювати колір, а також ставати м’якшими й краще сідати на тілі. Через дешевизну, а ще через ці властивості, коричневі моделі вийшли з ужитку. Але це зовсім не значить, що сьогодні ти не зможеш на ізі знайти білі чи чорні джинси, зелені, блакитні, помаранчеві та навіть рожеві – будь-які, які тобі лайк.

Чоловічі джинси як намбер ван та культова річ

Окей, з тим, як з’явились чоловічі джинси, майже розібрались, але тепер постає питання – чому ж така річ стала не просто популярною, а культовою? Бо ти, певно, помітив, що серед усіх штанів, які можна побачити на вітринах магазинів, саме джинсів там найбільше. Що ж сприяло тому, що усі раптово зловили краш на цю річ? Ну, по-перше, любов до ковбойської тематики. Кінематограф дуже пушив історію про ковбоїв в усі часи, навіть сьогодні. А що носили ковбої? Правильно, класичні, сині джинси. Тому й не дивно, що вони досить швидко у свідомості бейзіків почали асоціюватись не лише з ними, а ще з комфортом, швидко ставши символом Америки. Особливо це стало актуально після виходу на екрани картини «Діліжанс» у 1930-х роках.

Побачивши, що запит на те, аби купити базові джинси, починає збільшуватись, до історії доєднались й популярні бренди. Більшість компаній, які випускали цей мерч, роблять це навіть сьогодні, й ось тобі короткий списочок: Levi’s, Wrangler, Lee, Mustang, Diesel та інші. А потім вже справа техніки: почали з’являтись джинси для дівчат, а також унікальні моделі, які сформували справжню джинсову субкультуру. Ти напевно не раз і не два бачив купу відосиків на Ютубі від твоїх улюблених генста виконавців, які тягають найдивніші та найвільніші моделі з деніму. Ось про це ми й говоримо, адже відомі виконавці почали залучати ці речі до своїх луків, а їх фани захотіли й собі таку новинку. Як результат – сьогодні про джинси знає кожен чайник, й знайти їх можна практично у будь-якому магазині.

Види джинсів у сучасності: що можна надягнути на себе

Отже, бро, ти зараз вивчив короткий урок історії. Не хвилюйся, іспиту не буде, але при цьому у тебе можуть лишатись питання з приводу того, які ж бувають джинси. Бо ти напевно чув купу різних крінжових та оквардових назв, які легко забуваються, й які часто у магазині важко відрізнити одна від одної, а тому погнали з’ясовувати, якими бувають джинсові штани.

Лови пруф, що джинсів сьогодні буває ну дуже багато:

• Моми: моми – найвайбовіші варіанти, які мають трохи вкорочену довжину, вільну зону стегон, що допоможе тобі рухатись й бути на спорті;
• Скіні: джинси скіні вже майже класика, яка відрізняється тим, що щільно охоплює твої ноги й підкреслює підкачані сідниці;
• Кльош: джинси кльош не потребують представлення, бо ти точно бачив їх на старих фотокартках, й їх ні з чим не сплутати завдяки широким нижнім окрайкам;
• Банани: ноуп, мова не про фрукти, а про штани, які мають стрілки, високу талію й розширені донизу, завдяки чому у них зручно бігати й стрибати;
• Карго: тут все досить ізі, оскільки карго штани від джинсів нічим не відрізняються, й мають великі кишені не лише на сідницях та стегнах, а в принципі по всій довжині виробу;
• Кюлоти: джинси кюлоти можуть нагадати тобі вкорочений кльош, бо вони кінчаються до кісточки, мають мега широку штанину й завищену талію;
• Труби: останній левел ап кльош штанів, бо вони мають ще більшу ширину нижніх окрайок, а ще у стегнах набагато вільніші, що робить їх майже прямими;
• Бойфренди: джинси бойфренди улюблені серед зумерів, бо вони мають низьку талію, вузьку зону стегон й чимось віддалено нагадують своїх прадідів скіні.

Окремо варто провести смол ток з приводу того, якими бувають джинсові штани, якщо звернути увагу на їх посадку та крій. Ну, наприклад, про скіні ти вже знаєш, але інакше їх кличуть «slim fit», бо вони охоплюють твоє тіло й стегна, а ще – сідниці. Прямі штанці мають назву «comfort», бо в них, очевидно, зручно пересуватись, займатись спортом аби чілити з друзями. А класика іменується «easy», бо носити її справді ізі, як і знімати, бо вона має більш широку штанину біля кісточки.

Де купити базові джинси: ху із ху в українському фешні

Якщо ти вже потираєш долоні й готуєш кілька хрумких купюр та зелених, аби витратити їх на стильні та оригінальні штані, зачекай йти до відомих марок та брендів, й зверни увагу на наше, українське, яке анітрохи не гірше за іноземне.

Чекни моделі від наступних брендів-трендсетерів:

• Urban Planet: якщо тобі подобається щось бейзікове, нормкорне – тоді зверни увагу на цю модель прямого крою, яка підкреслить твою статуру й приверне увагу усіх тян;
• Custom Wear: джинси мом – те, чого тобі не вистачало, аби вразити всіх своїми яскравими, патріотичними шкарпетками, а ще – літними чи демісезонними шузами у вигляді кросів чи кедів;
• Alanterz: досить обирати моделі у кольорі індіго, бо так сказала тобі бабця на ринку, краще подивись на щось незвичне, наприклад, на ось ці джинси, у яких ти будеш на хайпі та стилі.

А ми радимо тобі купити чоловічі джинси від того бренду, який найбільше припав до душі. Чому саме так? Бо, камон, тобі точно не захочеться носити річ, яка не буде викликати у тебе відчуття, що ти – найстильніший на районі мен, й нахіба терпіти такі пекельні борошна?

Купити джинси українського виробництва з DICH

Якщо ти у пошуку місця, де можна чекнути усі популярні варіанти – від моделей з завищеною та заниженою талією до джинсів джогерів, бананів, труб, утеплених та літніх моделей у різних кольорах – тоді обирай інтернет-магазин DICH, де на тебе чекає стильний шопінг. Купити джинси українського виробництва – це не лише вкластись у щось знайоме та рідне. Це значить обрати шмот, який тобі пасує, від дизайнерів та шевців, які знають, як він має сидіти на твоєму тілі, аби ти міг виглядати супер хот!